News of the Patriarchate's video: - 2

На початку 18-го століття було засновано напівтаємне товариство масонів. Це сукупність гностицизму і окультизму. Мета масонів – знищити християнство і запровадити вшанування сатани через впровадження глобальної надвлади. Якщо католик став членом ложі, то цим автоматично виключений з Церкви і вже не є християнином! У 18-му столітті під впливом масонів виник рух під назвою Просвітництво. Він мав вплив не тільки на світську історію, але і на Церкву. У 19-му столітті з Просвітництва виникає модернізм. Він мав на меті пристосувати правди віри до світу – т.зв. аджорнаменто. Насправді це була ліквідація основних правд християнства – духовна евтаназія. Святий Пій X видав енцикліку Pascendi Dominici Gregis (1907) і запровадив антимодерністичну присягу. На жаль, частина єпископів, священиків і теологів, які були модерністами, ці перестережливі заходи свідомо не прийняли. Масони використали модерністичних та ліберальних прелатів, священиків і теологів. Вони створили з ними єдність в боротьбі за зміну мислення (антиметаною) в Церкві. Модерністичне (ліберальне) мислення по суті є мисленням масонів. І одні, і другі просовують погляд, що християнство і поганські культи є рівноцінними дорогам до спасіння, що немає різниці між істинним Богом та ідолами – демонами індуїзму, буддизму чи псевдобогом ісламу. Вони проповідують, що необхідно Церкву і правди віри пристосувати до світу, тобто до світського мислення (аджорнаменто). Модерністами були і є ненавернені священнослужителі, які не борються з власною гордістю та пристрастями і не наслідують Христа. Вони не вірять Богу, а тому соромляться правд віри! Невіра мотивує їх до того, щоб пристосувати вчення Церкви до нових т.зв. наукових поглядів. Це означає, що відкинули всі чуда зі Святого Письма і роблять з Церкви якусь гуманістичну організацію. Після смерті Пія X першим успіхом масонів було просунення на папський престол Бенедикта XV (Джакомо делла К'єза, 1914-1923). Він, ще будучи молодим священиком, став протеже кард. Рамполли, держсекретаря, про якого було відомо, що він просував масонські ідеї та модернізм. Тому Пій X звільнив його з посади держсекретаря. Тоді К'єза, вже будучи папою, знову давав в Церкві простір для розвитку модернізму. Він одразу ж скасував кари для модерністів, а на ключові місця призначив єпископів, теологів і священиків, з якими мав єдність духа. Після Бенедикта був обраний папа Пій XI (1923-1939). Слідом за ним – Пій XII (1939-1958), який був скомпрометований тим, що його відношення до фашизму під час війни не було цілком правильним. Тому масони, які вже мали у Ватикані своїх людей, його шантажували. Під їх тиском він був змушений піти на поступки і цим готувати ґрунт для Ронкаллі, майбутнього Івана XXIII. У 1911 році Ронкаллі був звинувачений в модернізмі. Його колега, професор канонічного права, довів, що Ронкаллі, будучи професором, поширював у семінарії в Бергамо єресі, що містяться у книзі Луї Дюшена Древня історія церкви (Histoire ancienne de lʼÉglise). У 1914 році помер Пій X і почалась Перша Світова Війна. До влади прийшов Бенедикт XV, який у єдності з Ронкаллі був проти реформи св. Пія X. Якщо б Бенедикт одразу ж забезпечив Ронкаллі кар’єру, то скомпрометував би себе. Ронкаллі було потрібно виправити репутацію єретика і створити імідж святого. Тому він пішов в армію, спочатку навіть як звичайний санітар, а потім став військовим капеланом. Після війни, коли настала нова атмосфера, Бенедикт XV просунув Ронкаллі в Конгрегацію євангелізації народів. Водночас він став доцентом і викладав патрологію в Римській семінарії. У 1925 році Пій XI послав доцента Ронкаллі апостольським візитатором в Болгарію, а потім до Туреччини для того, щоб цим захистити студентів від єресей. Під тиском масонів у 1944 році Пій XII призначив Ронкаллі нунцієм в Париж, що для багатьох було шоком. Захопленої похвали для папського нунція Ронкаллі не шкодував і масон Едуар Ерріо, мер Ліона і голова Палати депутатів французького парламенту. Ронкаллі тут був між своїми. Їх метою було захоплення папства і через зловжиття ним – якнайефективніша ліквідація Церкви. http://vkpatriarhat.org.ua/?p=29347 http://vkpatriarhat.org.ua/wp-content/uploads/2017/03/Modernizm-i-cerkovna-evtanazija.doc